В Криму не залишилося жодного кримського татарина… Неможливо уявити, що вся ця трагедія була холоднокровно придумана і зафіксована на папері під назвою «Постанова Державного комітету Оборони СРСР номер 5859», яке підписав кумир сьоднішніх росіян Йосиф Сталін. Цілий народ з унікальною культурою був приречений на загибель. Хоча це цілком вкладалося в доктрину Маркса про виродження малих народів. Йому неслов’яни не були потрібні. Як і не потрібні були українці, литовці, фіни! Радянська влада потребувала рабів без генетичної пам’яті і покірних.
Діти нових, сучасних “бранців Кремля” на майстер-класі з малювання. Сімферополь, 2018. Проводився УКЦ в Криму.
Сталіну був потрібен стерильний Крим, який можна буде заселити слухняним, відірваним від коріння населення – і тоді можна буде чужинцям господарювати в чужих будинках, їсти з чужих тарілок і ні на хвилину не задумуватися про те, що все ж таки сталося з господарями цих помешкань… Населенням, чиї внуки в 1990 році будуть поширювати плітки про те, як «татари різали росіян у війні», посилаючись на «розповіді» своєї бабусі! Бабусі, яка до 1944 року взагалі не знала, де находиться той Крим.
Все, що сьогодні відбувається на півострові, бере свої витоки з трагічного 18 травня. Слухняне населення – нащадки тих переселенців – радісно дивляться телевізор і вірять всьому, сприймаючи все сказане за чисту правду. Якщо в телевізорі кажуть, що татари це екстремісти, то значить так воно і є! Насилля над кримськотатарським народом продовжується – просто воно набуло більш вибагливих форм. І від цього стає дуже моторошно. Тому що сьогодні прибічники Сталіна вигукують дуже, як на мене, дивне гасло: «Можемо повторити!»…
Тарас Рибак
