Закрыть
Про нас
Сайт «Кримський терен» - проект Українського культурного центру в Криму. Український культурний центр (УКЦ) був заснований 7 травня 2015 року. Ціллю його створення є збереження української мови й культури на півострові, долучення до історії, традицій, творчості українського народу. Працювати в цьому напрямку складно, але українська приказка вчить: «Як без дiла сидiти, можна обдубiти!»
Поддержать проект




Захід Фіолента

Зворотній відлік
Mikhailina Mihailova
Mikhailina M.
03.07.18
0
З лютого цього року на мисі Фіолент біля Георгіївського монастиря йде грандіозне будівництво. Основна ідея будівництва, що розгорнулося на обриві – «облагороджування території». Красивий куточок дикої природи відтепер, за задумом авторів, повинен перетворитися в «зону відпочинку».

Будівництво на заповідних землях

Важко на око визначити розміри ділянки, огородженої парканом, але зрозуміло, що будівництво займає, як мінімум, кілька гектарів. Цікаво, що частина території, що потрапила під реконструкцію, відноситься до заповідника, а частина – до буферної зони, пише севастопольська преса. Про це свідчить знак, що встановили тут і що забороняє багато чого, в тому числі і будівництво. Однак будівництво ведеться, та ще яке.

Будмайданчик у заказнику. Фото автора.

Офіційно все це називається «реконструкція та благоустрій території, прилеглої до монастиря Святого Георгія». Проект розроблений на основі постанови уряду РФ «Про затвердження федеральної цільової програми «Соціально-економічний розвиток Республіки Крим та м. Севастополя до 2020 року» та держпрограми «Розвиток культури і туризму міста Севастополя на 2017–2020 роки». Замовником проекту виступає російська державна установа «Капітальне будівництво». Договір про благоустрій околиць монастиря між урядом Севастополя і Сімферопольською єпархією Московського Патріархату був підписаний ще в 2016 році.

Забороняється! Але не дуже. Фото автора.

Замість дикої ділянки берега, порослого деревами фісташок і безсмертника, тут вже через півроку будуть павільйони для відпочинку, альтанки, вимощені плиткою алеї, кілька стоянок для автомобілів і автобусів, торгові точки, кафе, туалети, зливова каналізація, очисні споруди, клумби і паркан з хвірткою – нині без них нікуди. Крім того, планується зведення арки зі скульптурою святого Георгія в центрі. З огляду на те, що роботами займається АТ «Рів’єра», сумнозвісне реконструкцією парку імені Анни Ахматової в Севастополі, художня цінність майбутніх красот змушує здригнутися людину з уявою.

Священний союз

Отже, будівництво благословенне церквою в союзі з державою, і це наводить на дуже тривожні думки. На превеликий жаль, кримчанам на гіркому досвіді відомо, що якщо пам’ятники природи або історії потрапляють в зону впливу РПЦ, то доводиться чекати або тотальної перебудови місцевості, або спотворення історичних реалій. До того ж, як правило, після подібного втручання з’являються паркани, огорожі, хвіртки, колючий дріт та інші атрибути, які ускладнюють або блокують вільний прохід або проїзд до раніше доступним об’єктам.

Ось так виглядає берег, до якого ще не дісталися будівельники. Фото автора.

Для чого знадобилося спотворювати дику ділянку берега, нормальній людині незрозуміло. З точки зору тих, хто веде реконструкцію, все дуже логічне: тут буде створена територія для відпочинку паломників і туристів. Досить сумнівно, що туристам сподобаються зміни в ландшафті – це узбережжі цінувалося як раз за прекрасні види і відсутність яких би не було міських атрибутів. І вже менш за все вони очікують тут побачити стоянки для машин і автобусів. З паломниками теж не дуже зрозуміло: доступ в монастир вільний багато років, і дорога до нього веде по практично рівній місцевості. Поетові Пушкіну, чиїм відвідуванням дуже пишається Георгіївський монастир, так само як і іншим іменитим відвідувачам, не потрібні були алеї та альтанки, щоб нанести візит в обитель. Однак, нині, паломник, мабуть, пішов не той – йому подавай кафе і автостоянку.

Майбутня алея. Фото автора.

Обережно, зсуви!

Є і ще одне «але», яке турбує всіх, хто хоч трохи знайомий з кримським рельєфом. Ділянка, що потрапив під «облагороджування», знаходиться на зсувній схилі. З точки зору геології, тут можливі активні зміщення ґрунту, обвали і зсуви. І не просто можливі – вони відбуваються на цьому березі із завидною періодичністю. Так, в 1999 році тут стався грандіозний обвал, коли пішли в море 40 тисяч кубометрів ґрунту, а маса порід, що звалилися з 70 метрового обриву, склала 80 тисяч тонн. Через три роки обвалилися ще 20 тисяч тонн ґрунту. Взимку 2016 року стихія відкусила ще 250 метрів стрімчастого берега, прихопивши з собою господарські будівлі, зведені на краю – це сталося зовсім недалеко від Георгіївського монастиря, в районі кооперативу «Каравела».

Навряд чи зняття ґрунту з травою і поява на схилі сотень тонн будівельних матеріалів поліпшить його геоморфологічні властивості. Як би не сталося навпаки, і не відбулося активізації зсувних процесів.

Опасно для життя! Фото автора.

Золота земля

Жителі численних дачних кооперативів Фіолента вельми стурбовані будівництвом. По-перше, їм буде перегороджений доступ до берега, і вони втратять звичний краєвид. По-друге, їм не подобається будь-яке капітальне будівництво на обриві, оскільки берег постійно повзе. По-третє – але не в-останніх! – вони обґрунтовано побоюються, що слідом за «упорядкованою територією» тут незабаром з’являться висотні готелі-пансіонати-санаторії, які вже побудовані на західній стороні мису Фіолент.

Головна проблема будівництва подібних будинків відпочинку біля Георгіївського монастиря в тому, що знадобиться вільна земля – ​​а її немає де взяти. Є тільки один варіант – відібрати у дачників їх ділянки і будинки. Загальна ситуація в Севастополі з землею така, що якщо державі або високопоставленим забудовникам потрібна територія, то в хід йдуть всі способи, включаючи оголошення незаконними документи про власність, отримані до 2014 року. Жителі селищ міського типу дуже стурбовані, і вважають, що реконструкція берега біля монастиря – це перша ластівка, що сповіщає не надто радісні зміни.

Михайлина Михайлова

Комментарии