Закрыть
Про нас
Сайт «Кримський терен» - проект Українського культурного центру в Криму. Український культурний центр (УКЦ) був заснований 7 травня 2015 року. Ціллю його створення є збереження української мови й культури на півострові, долучення до історії, традицій, творчості українського народу. Працювати в цьому напрямку складно, але українська приказка вчить: «Як без дiла сидiти, можна обдубiти!»
Поддержать проект




Вірші підполковника

Кримська народна поезія
Olenka
Оlenka P.
06.12.17
0
Богдан Петрович Леськів - наш новий автор. Побачивши газету "Кримський терен", запропонував свої вірші. За його словами, найулюблений - про мам. Він буде надрукований у 3-му вип. нашої газети.

Богдан Леськів народився у 1940 році у с. Вовків Перемишлянського району Львівської області. З 1959 р. почав служити в армії, у військах спецпризначення. Підполковник. У 1974 р. по ротації опинився в Криму, потім була Чехословаччина, а вже у 1986 р. повернувся на півострів остаточно. Поселився в Сімферополі. Вірші почав писати ще в армійські часи, але ніколи їх не друкував.  Є парафіянином Української православної церкви КП. Любить співати пісні, в тому числі свої, та захоплюється садівництвом.

 

Кохаймо мам

 

Кохаймо мам своїх душею

І серцем, повнім доброти.

Вони носили нас під серцем

І берегли нас, як могли.

 

Вони в коханні нас родили,

Ростили, пестили,раділи,

Коли ми вперше «мам» сказали

І перший крок в житті зробили,

 

Щоб крокували ми в житті

З добром у серці і душі.

Не забували мам своїх.

Ми всі для мам такі ж малі.

 

Щоб сни чарівні нам наснились,

По казкам нас ви всіх водили:

Де принци з феями гуляли

І ніжно, ніжно їх кохали.

 

Були ведмеді дуже добрі,

І зайчики й коти хоробрі,

Добро там зло перемагало,

І з цим добром ми засинали.

 

А з-поза ранку ніжно-ніжно

Торкались нашого лиця:

– Вставай, мій котику коханий,

Пора вже в школу і в життя.

 

А ми ще сон свій додивлялись,

За шию маму обійма,

І ніжно ласкаво шептали:

– Дай, мамцю, ще хвилинку сна.

 

В життя пішли, дорослі стали.

Для мам своїх ми діти є.

Вони пораду можуть дати

Таку, яку Господь дає.

 

Кохаймо мам своїх рідненьких,

Чи молодих, чи вже стареньких.

Вони розумні,справедливі,

Не те,що ми – ще вередливі.

 

Серця у мам усіх гарячі,

А душі їхні часом плачуть,

Що нам, кровиночкам їх серця,

Не вистачає милосердя.

 

Щоб в мами очі загорілись,

Душа і серце в них раділи,

Слова ми теплі їм найдімо

За це,що нас вони родили.

 

А мами в нас найчарівніші,

Найласкавіші, найрозумніші.

Попестим їх, кохаймо мам,

З чутливим серцем, наших мам!

 

Це серце дуже в них чутливе,

Прислухаймось до нього всі.

Воно ніколи нас не зрадить,

Кохаймо мам на світі всіх!

 

Господь вам дав таку вже силу,

Щоб ви під серцем нас носили,

Добро й тепло нам віддавали,

А як родили,щоб кохали.

 

О мами,Мами, ви – святі!

Та найсвятіша – це Марія,

Вона нам Господа родила,

Щоб всі ми Господу молились.

 

Христос вродився,

Христос христився,

Христос Воскрес!

Слава Ісусу Христу!

 

Кохаймо мам і татусів,

Бабусь рідненьких й дідусів,

Вони в нас душу всю вложили,

Щоб по-Господньому ми жили.

Комментарии