Закрыть
Про нас
Сайт «Кримський терен» - проект Українського культурного центру в Криму. Український культурний центр (УКЦ) був заснований 7 травня 2015 року. Ціллю його створення є збереження української мови й культури на півострові, долучення до історії, традицій, творчості українського народу. Працювати в цьому напрямку складно, але українська приказка вчить: «Як без дiла сидiти, можна обдубiти!»
Поддержать проект




На кшталт вітання

До Дня народження Пушкіна
Olenka
Оlenka P.
06.06.18
0
Шосте червня в Криму святкували з розмахом. Й було чому: про Крим поет написав, що це колиска «Євгенія Онєгіна», тут до нього повернулася муза після піврічної відпуски, народився «Бахчисарайський фонтан». Ще можна додати декілька віршів та сам факт перебування поета на кримській землі в 1820 році.

Олександр Пушкін, доволі юний, але вже багатьом відомий, наприклад, царю Олександру I, поет, опинився в Криму в серпні 1820 року. Це було перше його заслання, непогане за місцем, як на мене. Автор оди «Вольність», яка й стала головною причиною незадоволення двора, подорожував спочатку Кавказом, а потім Кримом разом з родиною відомого героя війні 1812 року генерала Раєвського. Це сталося не відразу, долучилися друзі, і ось Пушкін – в Криму!

Його подорож покроково описана в книзі двох кримських фахівців-філологів Володимира Казаріна та Павла Конькова «Памятники, памятные знаки и памятные места в Крыму, связанные с А. С. Пушкиным» (2002). З неї можна дізнатися, як поет через Керч та Феодосію приплив до Гурзуфа, де майже три тижні прожив в домі генерал-губернатора Ришельє – зараз це музей Пушкіна. Колись за цей музей була справжня битва, бо військовий санаторій, на території якого знаходився (й знаходиться) дім Ришельє, теж мав на нього види. Так от, 6 червня в Гурзуфі, починаючи з 1980-х років,  було справжнім Пушкінським святом, Днем поезії, з квітами та віршами, вином, виступами сучасних поетів та літературознавців.

Може, воно й зараз так, але, наприклад, в Сімферополі Пушкін у вигляді пам’ятника залишився без традиційних гвоздичок та промов. Справа в тому, що біля пам’ятника на розі вулиць Пушкіна та Горького йде глобальна реконструкція. Й замість делегації представників кримської інтелігенції бронзового поета вітає своїм ківшом працюючий екскаватор, а народна тропа перетворилася на глибоку канаву за високим парканом. З одного боку, то непогано, коли прикрашають місто, але щоб на це сказав Олександр Сергійович, який звик отримувати 6 червня квітковий кошик? До речі, на проекті майбутнього перехрестя пам’ятник Пушкіну не прописаний, тобто не означений: чи то забули нанести, чи то вирішили переселити поета, як колись вже це робили (з місця, де зараз Святитель Лука).

Гаразд, може, сімферопольська інтелігенція десь в іншому місці вирішила вшанувати поета. Афіш з цього приводу в місті видно не було. Проте біля бібліотеки ім. Пушкіна пройшов невеличкій захід з танцями, літературною вікториною та виставкою дитячих робіт. Теж варіант святкування, але, нажаль, крім батьків дітей, що танцювали на честь поета, людей навіть не було.

 

Пушкін прожив в Сімферополі декілька днів, де конкретно, – остаточно невідомо. Він поїхав, а ми залишилися зі своїми канавами, парканами, екскаваторами. Але завжди можемо вигукувати: «Прекрасны вы, брега Тавриды!» Бо це сказав геній, а генії не обманюють.

Олена Попова

Комментарии