Закрыть
Про нас
Сайт «Кримський терен» - проект Українського культурного центру в Криму. Український культурний центр (УКЦ) був заснований 7 травня 2015 року. Ціллю його створення є збереження української мови й культури на півострові, долучення до історії, традицій, творчості українського народу. Працювати в цьому напрямку складно, але українська приказка вчить: «Як без дiла сидiти, можна обдубiти!»
Поддержать проект




Листи з-за ґрат. Ч. 2      

Станіслав Клих
Olenka
Оlenka P.
13.02.18
0
Наприкінці грудня минулого року Український культурний центр в Криму підготував та надіслав 37 листів з оригінальними листівками на адресу людей, яких вважають політичними в’язнями в РФ. Тринадцять з них відіслано за межі Криму, тим, хто вже отримав строки, решту – до Сімферопольского СІЗО. Як нам повідомили в «Кримській солідарності», ті, хто знаходяться в СІЗО, наших привітань так й не побачили. Проте ми отримали три листа: від Миколи Карпюка, Станіслава Клиха та Ферата Сайфуллаєва.

Лист від Станіслава Клиха, 44-річного киянина, історика за фахом, прийшов до нас з Верхнєуральська Челябінської області. Як й у Миколи Карпюка, він датований 11 січня. Збіг обставин, чи щось інше, але у обох чоловіків спільна справа й звинувачення – за чеченську війну з боку Дудаєва. За це Станіславу нарахували 20 років ув’язнення, Карпюку – 22,5.

Станіслав дякує за листівку, пише, що сумує за Кримом. На його сторінці в соцмережі дійсно багато кримських світлин, а альбом з ними має назву «Я люблю Крим». Те ж саме він зобразив малюночком у листі.

«Дякую за листівку з видом сімферопольського вокзалу! Дуже сумую за Лисячей бухтою, Коктебелем, Донузлавом, Мангупом, Неаполем Скіфським! Невже, більше не вдасться там побувати? В тих умовах, в яких я находжусь, важко бути оптимістом. Пишу вам на звороті клопотання про помилування. Батьки пишуть, що начебто «лід тронувся», може, й тут буде обмін, хоча на це майже немає надії, таке тут місце сурове – Верхнєуральськ». (Дивно, що він згадав Неаполь Скіфський, бо цю історичну пам’ятку й не всі кримчани знають…)

Станіслав також попросив, щоб ми передали його батькам про те, що він живий: «Мої листи до них не доходять». Проте, як повідомили нам київські правозахисники, нещодавно мати їздила до Станіслава у Верхнєуральськ до в’язниці. Відомо також, що він перебуває у важкому психологічному стані через тортури, які до нього були використані, після арешту в 2014 році.

На зворотному боці листа – клопотання до президента Путіна, в якому він пише, що має поганий стан здоров’я, туберкульоз кісток, а також літніх батьків, які потребують нагляду.

Лист з конвертом буде переданий батькам у Київ.

Комментарии