Закрыть
Про нас
Сайт «Кримський терен» - проект Українського культурного центру в Криму. Український культурний центр (УКЦ) був заснований 7 травня 2015 року. Ціллю його створення є збереження української мови й культури на півострові, долучення до історії, традицій, творчості українського народу. Працювати в цьому напрямку складно, але українська приказка вчить: «Як без дiла сидiти, можна обдубiти!»
Поддержать проект




Листи з-за ґрат. Ч. 1 

Микола Карпюк
Olenka
Оlenka P.
10.02.18
0
Зараз люди відірвані один від одного не тільки духовно-ідейними прірвами, що пов’язані з великим геополітичним розломом. Відбувається й велике переселення народів: добровільне, добровільне-примусово, а все частіше – й примусове.

  Листування

«Дуже вам вдячний за часточку України, за добрі емоції, теплі слова, за підтримку! Від всієї душі вам вдячний! Оскільки ви є представниками культурного центру, ділюся з вами деякими міркуваннями…» Це пише у відповідь на привітання з новорічними святами Микола Карпюк, уродженець Рівненської області, який зараз сидить у м. Володимирі. Цей українець засуджений російським судом за участь у першій чеченській війні.

Всього Український культурний центр в Криму підготував та надіслав наприкінці грудня минулого року 37 листів з оригінальними листівками на адресу людей, яких вважають політичними в’язнями в РФ. Тринадцять з них відіслано за межі Криму, тим, хто вже отримав строки, решту – до Сімферопольского СІЗО. Як нам повідомили в «Кримській солідарності», ті, хто знаходяться в СІЗО, наших привітань так й не побачили. Проте ми отримали три листа від Миколи Карпюка, Станіслава Клиха з Верхнєуральська Челябінської області та Ферата Сайфуллаєва, який відбуває строк в Кіровської області.

 Лист від Миколи

Микола Карпюк, який має самий великий термін ув’язнення – 22,5(!) роки, у своєму листі привітав нас зі святами та розповів про свої кримські спогади. «В Криму я був багато раз. Сімферополь, Севастополь, Ялта, Алупка, Алушта… В Алушті відпочивав у пансіонаті «Робочий куточок», що під горою Кастель. Крим – дивовижна земля! А ПБК неповторний своїм мікрокліматом. Кожного разу, коли приїжджав до Криму (по робочих питаннях), я заїжджав в Алушту. Вона мені більше всього подобається. Біля набережної був магазин винзаводу, в якому продавалося молоде вино. Його наливали із бочок в пет-пляшки. І я кожного разу брав «Мускатель чорний». Дуже приємне вино.Чудові люди – кримчани! Вони відокремлюються своїм особистим менталітетом. На відміну від населення інших курортних територій, в них немає жлобства. Незалежно від національної приналежності, більшість з кримчан – люди добродушні, дуже приємні в спілкуванні й порядні по відношенню до клієнтів – відпочиваючих. Це не тільки я помітив. Про це кажуть багато, хто бував в Криму. Бажаю Криму й кримчанам розвитку та процвітання!»

Лист було написано місяць тому – 11 січня. До Сімферополя він дійшов вже 22-го, два тижні чекав в абонентській скриньці…

Комментарии